Дзвони пам’яті

Наприкінці листопада природа, зазвичай, ніби плаче дощами за мільйонами жертв страшних голодоморів в Україні у XX ст. Найбагатша на чорноземи наша земля стала ареною безпрецендентного в історії знищення цілої нації у найстрашніший спосіб – голодною смертю. Маємо про це пам’ятати всі і завжди, молитися за невинно знищених, знати, пам’ятати і ніколи не дозволити повторитися навіть частині цього жаху.

Саме з нашими думками і почуттями старшокласники школи покладали колоски пшениці до пам’ятного знака жертвам Голодомору, що на вул. Виговського. Проникливі слова вчителів історії Чури А.В. та Рабешко Л.Я. не залишили байдужим нікого. Відчувалося, що чимало школярів ще раз переглянуть ці сторінки нашої історії – і вони стануть для них не лише пекучим болем, а й кроком у становленні сильної національно свідомох особистості.